Проект нової редакції ДБН В.2.2- ___ Житлові будинки

Пропозиції щодо вдосконалення проекту ДБН В.2.2-х-20хх Житлові будинки. Основні положення.

Загальні пропозиції

Додати ілюстрації, інфографіку, візуальну інформацію. Одна схема з поясненнями може замінити сторінку тексту.

Повернути в проект ДБН (станом на 19.02.2015 р.) пункт 5.24 "Замість кухонь допускається передбачати кухні-ніші за умови їх обладнання електроплитами та влаштування в них примусової вентиляції". Зараз дуже популярні квартири-студії з кількома кімнатами, не лише однокімнатні.

Пункт 4.6. Сміттєзбірні майданчики. Нажаль не можу знайти ДСТУ-Н Б Б.2.2-7, тому запропоную своє бачення. Наразі відстані від будинків до сміттєзбірників у 20 м є нереальними, особливо в умовах щільної забудови. Тому на практиці всі пишуть на зразок "сміття вивозити/виносити у найближчий сміттєзбірник", а смітники стоять під вікнами. Зменшувати відстань, збільшуючи технологічність рішень. Зараз популярними у світі є механізовані підземні сміттєзбірні камери. Вони можуть бути біля самого будинку, можуть бути сполученими з ним сміттєпроводами.

Пункт 6.10. Сміттєпроводи. Є пропозиція обов'язково робити їх при висоті від 12 поверхів. Врахувати роздільний збір сміття. Передбачити застосування сучасних технологічних рішень. Наразі сміттєпроводи мало хто з забудовників робить, або показують в проекті щоб пройти експертизу і потім продати як комори. Подрібнювачі навряд чи будуть вставновлювати, особливо з додатковим ліфтом. На крайній випадок буде відписка, що "встановити подрібнювачі за інд. проектом".

Пункт 5.16. Дозволити приймати позначку рівня підлоги біля входу до будинку менше 0,15 м (в тому числі і заглиблення нижче позначки тротуару) за умови захисту приміщень від попадання опадів. (як у п.6.1.4 ДБН В.2.2-9-2009). Текст "Позначку низу віконних прорізів приміщень квартир перших поверхів (за винятком квартир з виходом на приквартирну ділянку), як правило, приймають не нижче за 1,8м від планувальної позначки землі" вилучити, оскільки ця вимога автоматично створює цоколь у 0,9 м, відповідно потрібно багато пандусів та сходів, або створюються бар'єрне середовище для маломобільних груп. Приклад - типовий вхідний вузол, маємо пандус з якого заходимо в тамбур і далі ще один сходовий марш до відмітки зупинки ліфта. Маломобільні групи не зможуть таким користуватись. Раніше на це момент не звертали увагу. Зараз знайшли вихід у прохідному ліфті, але рішення складне у виконанні та не зовсім ергономічне.

Пункт 7.10. Замість влаштування протипожежних відстійників 1.2/1.6х1.2 м встановити мінімальну глибину та площу лоджій/балконів. На зразок: "Дублинский регламент . Частные и коллективные летние помещения и пространства.
Частные летние помещения могут быть обеспечены различными способами. Там где есть возможность размещения балконов и террас, они должны быть функциональными, учитывать фактор солнечного освещения, а также быть доступными для всех, в том числе инвалидов-колясочников. Коллективные пространства могут быть обустроены на крышах зданий под навесом, с доступом туда, или как объекты ландшафта отделённые от зоны парковок.

Минимальные размеры балконов:

Односпальные квартиры 6м2 2м

Двуспальные квартиры 8м2 2,5м

Трехспальные квартиры 10м2 2,5м

Основной балкон должен располагаться у главного жилого пространства, чтобы продлевать его наружу. На нём должны помещаться стол и два стула в маленьких квартирах, и стол и четыре стула в больших."

Пункти 9.1 - 9.3. Інсоляція. На мою думку варто відмовитись від розрахунку інсоляції, а визначати коефіцієнт природнього освітлення. Інсоляція є кількісним а не якісним показником. Можна витримати норматив інсоляції і отримати перегрів у квартирі, наприклад при південно-західній орієнтації. Або мати достатній час інсоляції в кімнаті розміром 3х7м через вікно, при цьому приміщення в глибині буде темним. Світовий досвід теж показує що ніхто не оперує поняттям "інсоляція". Квартира може виходити всіма вікнами на північ без проблем.