1

Тема: Чому іноді краще бути злочинцем, а не дрібним правопорушником

Дещо про парадокси вітчизняного законодавства, або Чому іноді краще бути злочинцем, а не дрібним правопорушником

Кодекс про адміністративні правопорушення   VS   Кримінальний кодекс

В уяві будь-якої адекватної людини чітко вкорінилося переконання, що відповідальність за адміністративне правопорушення повинна бути, безперечно, більш м’якою, ніж відповідальність за аналогічний кримінальний злочин. Ця позиція здається настільки беззаперечною і очевидною, що сприймається як аксіома. Але наші законодавці, керуючись тільки їм відомою логікою, в пориві чергового «покращення» зайшли настільки далеко, що і цей, здавалося б, непорушний принцип перевернули з ніг на голову.

Мова йде, звичайно ж, про законодавство, що встановлює відповідальність громадян за правопорушення, допущені при розробці проектної документації. Дана тема в останній час набула досить широкого резонансу в спільноті проектувальників. Це і не дивно, адже невідповідність між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та санкцією за таке правопорушення, викликає справедливе обурення та невдоволення у відповідних верствах суспільства.

Отже, відкинемо всі емоції і поглянемо на питання виважено та неупереджено.

Адміністративна відповідальність за передачу замовнику проектної документації, виконаної з порушеннями, передбачена частиною 1 статті 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Санкція цієї статті досить сувора: штраф у розмірі від 900 до 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або простіше кажучи від 15 300 до 17 000 гривень.

Здавалося б, якщо така астрономічна для звичайного архітектора або інженера сума штрафу встановлена за адміністративну відповідальність, то що вже тоді казати про більш суворий вид відповідальності: кримінальну? Страшно навіть уявити. Але переборовши страх і відкривши Кримінальний кодекс України (а саме його статтю 275), можна з подивом виявити, що ми маємо справу з випадком, коли за певних обставин злочинцем бути куди краще ніж дрібним правопорушником. Виявляється, пункт 1 цієї статті передбачає за «порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються  безпечної експлуатації будівель і споруд, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого» серед іншого штраф розміром … лише від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а це всього-навсього від 1700 до 3400 гривен!

Для кращого розуміння абсурдності ситуації хочеться провести паралелі з іншими видами правопорушень, і дофантазуватись до такого прикладу. Уявіть собі, що за вчинення дрібної крадіжки (наприклад, пляшки лимонаду з супермаркету) передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в 17 000 гривен. І при цьому за вчинення крадіжки в більших розмірах (наприклад, золотих сережок з ювелірного магазину) передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафу розміром 3400 гривен. «Ідіотизм»,- скаже будь-яка нормальна людина, покрутивши пальцем біля скроні. Але якраз саме такий принцип діє у сфері відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності! І найстрашніше, що це вже не чиясь хвороблива фантазія, а реальність. Що ж, як кажуть, без коментарів…

Хоча деякі коментарі і уточнення все-таки слід навести. Бодай для того, аби уникнути звинувачень у перекручуванні мною фактів.



Краще бути бідним але без судимості чи при грошах і з судимістю?

По-перше, захисники такого «справедливого» законодавства можуть опонувати тим, що яким би великим не був адміністративний штраф, але все-таки адміністративна відповідальність, на відміну від кримінальної, не тягне за собою судимості. Дійсно, сам факт судимості за кримінальною статтею – річ, м’яко кажучи, не з приємних, і тягне за собою певні юридичні наслідки. Тобто навіть сплативши штраф розміром 3400 гривен замість 17 000 гривен, нерадивий ГАП або ГІП повинен буде відвідати  кримінально-виконавчу інспекцію, не зможе певний час виїхати за кордон, тощо. Але при обговоренні даного питання в середовищі проектувальників я не раз чув від них думку, що краще вже сплатити штраф у 3400 гривен і набути клеймо судимої особи (доречі клеймо не вічне, але про це пізніше), ніж сплатити штраф у 17 000 гривен. Причому говорять це інженери і архітектори не жартома, а цілком серйозно, навіть з сумом. Причина зрозуміла: сума в 17 000 гривен для такого працівника просто не підйомна. Особливо це стосується деяких депресивних регіонів, де зарплата ГІПа та ГАПа в 2000-2500 гривен – звичайне явище. Можливо депутати, встановлюючи такий рівень адміністративних штрафів, дещо відірвались від реальності і подумали, що заробітна плата звичайного проектувальника з якогось Тернополя чи Кіровограда дорівнює депутатській?

Тепер пару слів про судимість. Як ми уже зазначали, річ це досить неприємна, але не вічна. Саме так, навіть далекі від юриспруденції люди знають, що судимість може бути знята або погашена у встановленому законом порядку. Крім того, Кримінальний кодекс передбачає цілу купу підстав для звільнення від кримінальної відповідальності взагалі. Це і дійове каяття, і передача особи на поруки, і так звана «зміна обстановки». Додайте сюди ще такі можливості як амністія та помилування, і стане зрозуміло, що в деякому сенсі кримінальне законодавство навіть передбачає більшу кількість підстав для звільнення від відповідальності взагалі, ніж законодавство про адміністративні правопорушення. Крім того, зверніть увагу ще на один, без перебільшення, маразматичний момент. Диспозиція пункту 1 статті 275 Кримінального кодексу передбачає відповідальність не просто за порушення чинних норм при проектуванні, а лише за таке порушення, яке створило небезпеку настання негативних наслідків (і це абсолютно справедливо). В той же час диспозиція частини 1 статті 96-1 Кодексу про адмінправопорушення передбачає відповідальність за будь-яке порушення будь-якої норми взагалі! Знов-таки, для наочності наведемо приклад. Скажімо, інженер передав замовнику креслення, які невірно оформлені. Це звісно не несе небезпеки руйнування будівлі, але порушення стандартів, які регламентують правильне оформлення креслень має місце. За таке порушення передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу розміром 17 000 гривен. Тепер розглянемо іншу ситуацію. Інженер передав замовнику креслення фундаментів, розрахунок яких виконаний з грубою помилкою. Це звісно може призвести до небезпеки руйнування будівлі і загибелі людей. Починається кримінальне провадження, нерадивого інженера судять за пунктом 1 статті 275 Кримінального Кодексу і призначають штраф у розмірі … аж 3400 гривен максимум. А то і взагалі звільняють від кримінальної відповідальності по амністії. Вищий прояв справедливості, що тут скажеш. До речі цікаво, чи є таке безумство в ЄС, куди так прагне (принаймні на словах) інтегруватись наша «верхівка»?



А як не штраф а щось погірше?

Другим аргументом проти викладеної у статті позиції може бути апелювання до того, що санкція пункту 1 статті 275 містить відповідальність не тільки у вигляді штрафу, а і у вигляді виправних робіт (до двох років) і навіть обмеження волі (до трьох років). Дійсно, цей аргумент досить серйозний. Погодьтесь, одна тільки думка про два роки виправних робіт схиляє порушника до переконання, що краще вже будь-якою ціною десь нашкребти ці злощасні 17 000 гривен, ніж пару років мести вулиці. Але спробуємо відкинути побоювання і розібратись. Справа в тому, що як показує практика, жоден суддя не стане призначати в даній ситуації реальне обмеження волі чи реальні виправні роботи, а застосує умовне покарання з іспитовим терміном (ну хіба  тільки якщо суддя перед цим застав вас з його жінкою:). Впевненість, з якою я це стверджую, викликана дослідженням всіх наявних у відкритому доступі вироків судів, винесених за пунктом 1 статті 275 Кримінального кодексу. Головне тільки під час іспитового терміну не вчинити повторне порушення (хоча це швидше за все виключено, далі стане ясно чому). Втім, теоретично можлива і ситуація, при якій людина буде згодна навіть на реальне відбування покарання у вигляді виправних робіт чи обмеження волі. Так станеться, якщо необхідної суми в 17 000 гривен у порушника банально немає, і взяти ці гроші просто ніде. В такому випадку державний виконавець змушений буде накласти арешт на майно нашого нещасного порушника. А якщо з майна в нього тільки житло? Краще вже вибрати «менше з двох зол», себто відбути три роки обмеження волі і повернутись в своє помешкання, ніж назавжди позбутися житла і залишитися «бомжом», чи не так? Ситуацію ускладнює наявність в Кодексі про адмінправопорушення цікавої статті за номером 308, котра в разі несплати штрафу протягом 15 днів передбачає примусове стягнення вже подвійного розміру штрафу (а це ні багато ні мало 34 000 гривен). В разі розвитку такого сценарію з подвійним розміром штрафу, імовірність описаної вище ситуації з арештом майна підвищується. Очевидно, яким би хорошим спеціалістом ви не були, але не варто починати працювати ГІПом чи ГАПом, не маючи в загашнику кількох десятків тисяч гривен, відкладених виключно для однієї мети: сплату штрафу в один «прекрасний» день. Працювати без даного «золотого запасу» - просто небезпечно. Такий собі майновий ценз (хоча в нормальній країни ценз мав би бути таки інтелектуальним, а не майновим).



Як щодо позбавлення права займатись проектуванням?

Ну і нарешті, по-третє, ще один аргумент моїх можливих опонентів – це те, що крім докладно змальованої вище основної санкції, пункт 1 статті 275 Кримінального кодексу має ще і додаткову санкцію (хоча вона може і не бути застосована): позбавлення права займатись відповідною діяльністю строком до двох років. Мовляв, при адміністративній відповідальності такого немає. Сплати собі штраф і займайся проектуванням далі (невідомо чи після такого ще хтось знайде в собі моральні сили продовжувати, але це вже інше питання). Однак будьте напоготові, шановні проектувальники, адже і тут не все так просто, як здається. Дійсно, прочитавши статтю 96-1 Кодексу про адмінправопорушення, ви не знайдете там згадок про таку санкцію як позбавлення права займатись проектуванням. Тому, на перший погляд, нібито все добре. Але радіти зарано, і ось чому. Зараз, напевно, всі вже знають, що працювати ГАПом або ГІПом може лише та особа, яка має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок не тільки отримання цього сертифікату, але і його позбавлення, описана в Постанові Кабінету міністрів України № 554 від 23.05.2011. Оскільки нас зараз цікавлять в першу чергу підстави для позбавлення сертифікату, то звернемо свої погляди на пункт 20 цього Порядку. Як бачимо, серед таких підстав є і «виявлення фактів порушення виконавцем вимог нормативно-правових актів у сфері містобудування». Отже, не варто послуговуватись ілюзією, що після сплати адмінштрафу у вас ніхто не забере сертифікат відповідального виконавця. І зможете ви після такого позбавлення повторно подати заявку на отримання нового сертифікату не раніше ніж через 6 місяців. Так що вимушена відпустка все одно чекатиме на вас. І відкласти в сторону комп’ютер з «автокадом», змінивши його на якесь інше знаряддя праці (або просто стати звичайним виконавцем проектних робіт), вам таки швидше за все доведеться, якщо і не на два роки, то на мінімальні півроку - точно.


Післямова

Як бачимо, спроба переведення відповідальності з адміністративної в кримінальну – це хоч і екзотична, але реальна можливість зекономити астрономічну для пересічного українця суму в 17 000 (а то і 34 000) гривен. Однак хочеться застерегти: звісно не панацея від проблем взагалі. Та і вчинити такий «фокус» в реальному житті буде не так просто (хоча теоретично все ж можливо, особливо якщо порушення, котре ставлять вам у вину, настільки серйозне що підпадає під диспозицію пункту 1 статті 275 Кримінального Кодексу). В будь-якому випадку така дія містить свої підводні камені, і якщо хтось всерйоз твердо вирішив створити прецедент і здійснити подібну оборудку, то повинен набратися впевненості і відповідних знань, або навіть заручитися підтримкою професійного юриста. Якщо ж ні впевненості, ні знань немає, то краще дотримуватись поради з телевізійної реклами а-ля «не намагайтесь повторити це в реальному житті». І таки понести адміністративну відповідальність, сплативши штраф в сумі від 15 300 до 17 000 гривен (а якщо вважаєте, що цей штраф накладено незаконно, то і оскаржити постанову ДАБК в суді, можливо пощастить).

Але наприкінці статті хотілось би наголосити на головній тезі: сам тільки факт серйозного обговорення можливості добровільної ініціативи з боку порушника (!) перекваліфікації його правопорушення з адміністративного на кримінальне і сама тільки постановка питання про те, що кримінальна відповідальність за своєю суттю може бути більш м’якою ніж адміністративна, вже явно свідчать про одне: про абсурдність діючих нині розмірів адміністративного штрафу. Безперечно, існує нагальна необхідність переглянути цей розмір в сторону розумного зменшення. І чим раніше це буде зроблено, тим краще буде для всіх учасників ринку будівництва та проектування.

Автор - Олександр Андриенко; здесь ->> оригинал статьи

Понравилось! Не понравилось

2

Re: Чому іноді краще бути злочинцем, а не дрібним правопорушником

Answer пишет:

...абсурдність діючих нині розмірів адміністративного штрафу ...

Для зміни ситуації до рівня елементарної логіки відсутня головна умова: зацікавленість у цьому влади. Як варіант, можливе тільки посилення кримінальної відповідальності. Для відновлення рівноваги за бажанням громадян.

Наші придурки не гірші за інших. Наприклад, в штаті моєї дочки заборонено законом матюкатися в автобусі. В інших видах транспорту цей закон не діє. А в Іллінойсі заборонено розмовляти англійською - треба тільки американською мовою.

Понравилось! Не понравилось

3 Отредактировано Beryai (2013-05-09 07:39:31)

Re: Чому іноді краще бути злочинцем, а не дрібним правопорушником

Вся "прелесть" в том, что и в Уголовном кодексе Украины есть "интересные моменты":

Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
1. Носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу -караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Стаття 265. Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами
1. Придбання, носіння, зберігання, використання, передача, видозмінення, знищення, розпилення або руйнування радіоактивних матеріалів (джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивних речовин або ядерних матеріалів, що перебувають у будь-якому фізичному стані в установці або виробі чи в іншому вигляді) без передбаченого законом дозволу - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

То есть - переделка травматического пистолета в боевой и изготовление ядерной бомбы "стоят" одинаково.

Это в свежепринятом УК, а в прошлой редакции была статья 265-1:

Статья 265-1. Незаконное изготовление ядерного взрывного устройства или устройства, рассеивающего радиоактивный материал или излучает радиацию
1. Незаконное изготовление любого ядерного взрывного устройства или устройства, рассеивающего радиоактивный материал или излучает радиацию и может через свои свойства повлечь гибель людей, ущерб здоровью людей, имущественный ущерб в крупном размере или значительное загрязнение окружающей среды, - наказывается штрафом от трехсот до семисот необлагаемых минимумов доходов граждан или ограничением свободы на срок от двух до пяти лет или лишением свободы на тот же срок

Значит раньше за ядерную бомбу можно было вообще отделаться штрафом.

А вы говорите.... Вот же ОНИ - ПОКРАЩЕННЯ

Понравилось! Не понравилось

4

Re: Чому іноді краще бути злочинцем, а не дрібним правопорушником

Beryai пишет:

То есть - переделка травматического пистолета в боевой и изготовление ядерной бомбы "стоят" одинаково.

Не зовсім так. Для відповідальності за переробку травмата в бойовий є інша стаття: не 263, а 263-1. Там від трьох до семи (ч. 1).
Відповідальність за виготовлення ядерної бомби дійсно передбачена статтею 265-1 (ця стаття є і зараз, не знаю чому ви пишете "була"). Але штрафом тут не відбудешся, бо за виготовлення ядерної бомби відповідальність наступає не за частиною 1 ст. 265-1, яку ви навели, а за частиною 2 ст. 265-1. Там від п'яти до восьми. 

Так що тут все більш-менш справедливо. На відміну від відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Понравилось! Не понравилось

5

Re: Чому іноді краще бути злочинцем, а не дрібним правопорушником

Сашко пишет:

(ця стаття є і зараз, не знаю чому ви пишете "була")

Действительо так, это я запутался в редакциях УК

Сашко пишет:

Але штрафом тут не відбудешся, бо за виготовлення ядерної бомби відповідальність наступає не за частиною 1 ст. 265-1, яку ви навели, а за частиною 2 ст. 265-1. Там від п'яти до восьми.

 
Это если я сразу признаюсь, что делал бомбу, а если я скажу, что изготавливал кофеварку, тогда 265-1 и штраф.

Сашко пишет:

Так що тут все більш-менш справедливо. На відміну від відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Вот главная мысль - мы уже полностью согласны жить с несовершенными законами и только полное беззаконие лишь некоторых возмущает!?!?!

Понравилось! Не понравилось

6

Re: Чому іноді краще бути злочинцем, а не дрібним правопорушником

Beryai пишет:

Вот главная мысль - мы уже полностью согласны жить с несовершенными законами и только полное беззаконие лишь некоторых возмущает!?!?!

Я такого не стверджував. Але пріоритети повинні бути розставлені так: спочатку боротьба з найбільш кричущою несправедливістю, потім боротьба з менш кричущою.
Подібно тому, як хворому з апендецитом і вушною пробкою спочатку лікують перше, а вже потім друге.

Понравилось! Не понравилось